Встала не з тої ноги
Анастасія Корнецька
Ну не люблю я суботу! Не хочу робить роботу. Все нині валиться із рук. Мені потрібен рятувальний круг. Бісквіт не вийшов, крем рідкий. Чому цей день такий важкий? Зі мою щось сталося, але що не знаю... Щоб ви розуміли я нині малювала! Я мрію цілий день лежати, В телефоні повтикати, Щоб ніхто мене не рухав, І щоб спокій дали мухи.
2020-05-30 15:46:09
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
@Анастасія Корнецька Іноді потрібно сміятися навіть із себе)))
Відповісти
2020-06-01 20:42:08
2
Анастасія Корнецька
@Nadine Tikhonovitch самоіронія це завжди круто 😂
Відповісти
2020-06-01 20:45:38
2
Nadine Tikhonovitch
@Анастасія Корнецька Погоджуюсь)))
Відповісти
2020-06-01 20:46:24
2
Інші вірші поета
Я відчуваю кожен погляд... Нічне небо Щирець Мій муд
Інші поети
Alis Tulupa
@alis_tulupa
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Andrii Katiuzhynskyi
@Katiuzhynskyi_Andrii
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5981
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5810