Розділ 1. Перше вересня
Раптово задзвенів будильник. Я швидко прокинулася, виключила його і зайшла перевірити інстаграм. Погортала трохи стрічку, передивилася історії блогерів і пішла одягатися. Через десять хвилин я вже була готова до виходу. На мені красувалася новенька вишиванка і спідниця. Перед виходом я поглянула у дзеркало, крикнула мамі, що вже йду, взяла квіти і пішла.
Сьогодні перше вересня і це так хвилююче. Зустріч із однокласниками після канікул. Всі напевно підросли, змінилися, засмагли.
Я впевнено прямувала дорогою до школи, роздумуючи про цей рік, яким він буде, що може трапитися, що мої безумні однокласники додумаються втнути цього разу. Мої думки перервалися криком моєї найкращої подуги:
- Настя, привіт! - вона мене міцно обійняла - Як я за тобою скучила! Готова до нового навчального року?
- Привіііт! Ой, вже не дочекаюся наших танцюльк на перервах і стояння в черзі у їдальні!
Ми почали сміятися.
Ми знайшли решту однокласників і зупинилися біля них. Всі були такі нарядні, красиві, із букетами та цукерками. Вони розповідали як пройшли їхні канікули: хтось був на морі, хтось за кордоном, хтось гуляв зранку до ночі, а я сказала, що це було найкраще літо за все життя. Але про це трохи пізніше.
Все, почалася офіційна частина, нас привітали з початком навчального року і побажали успіхів. Далі ми ще пішли до класу, де нам сказали розклад уроків. Тоді я усвідомила, що я вже у восьмому класі. Випускний і ЗНО все ближче і ближче...
Після лінійки ми домовилися піти до кафешки і відсвяткувати. Там ми гомоніли про всяке різне, обдумували наступний рік, розказували про найближчі плани і незабаром розійшлися по домівках.
Я прийшла додому, спакувала свій рюкзак і занурилась у мрії.
«Цей рік буде найкрутішим у моєму житті. Я це відчуваю. На мене чекають різні олімпіади і я, напевно, займу якесь призове місце. Це буде так класно. Всі мене будуть хвалити і мій авторитет підросте. Думаю, що наш клас стане ще дружнішим.
Було б класно, якщо ми б поїхали у якусь подорож на декілька днів.»
Знала я б тоді чим можуть обернутися для мене ці мрії...
Сьогодні перше вересня і це так хвилююче. Зустріч із однокласниками після канікул. Всі напевно підросли, змінилися, засмагли.
Я впевнено прямувала дорогою до школи, роздумуючи про цей рік, яким він буде, що може трапитися, що мої безумні однокласники додумаються втнути цього разу. Мої думки перервалися криком моєї найкращої подуги:
- Настя, привіт! - вона мене міцно обійняла - Як я за тобою скучила! Готова до нового навчального року?
- Привіііт! Ой, вже не дочекаюся наших танцюльк на перервах і стояння в черзі у їдальні!
Ми почали сміятися.
Ми знайшли решту однокласників і зупинилися біля них. Всі були такі нарядні, красиві, із букетами та цукерками. Вони розповідали як пройшли їхні канікули: хтось був на морі, хтось за кордоном, хтось гуляв зранку до ночі, а я сказала, що це було найкраще літо за все життя. Але про це трохи пізніше.
Все, почалася офіційна частина, нас привітали з початком навчального року і побажали успіхів. Далі ми ще пішли до класу, де нам сказали розклад уроків. Тоді я усвідомила, що я вже у восьмому класі. Випускний і ЗНО все ближче і ближче...
Після лінійки ми домовилися піти до кафешки і відсвяткувати. Там ми гомоніли про всяке різне, обдумували наступний рік, розказували про найближчі плани і незабаром розійшлися по домівках.
Я прийшла додому, спакувала свій рюкзак і занурилась у мрії.
«Цей рік буде найкрутішим у моєму житті. Я це відчуваю. На мене чекають різні олімпіади і я, напевно, займу якесь призове місце. Це буде так класно. Всі мене будуть хвалити і мій авторитет підросте. Думаю, що наш клас стане ще дружнішим.
Було б класно, якщо ми б поїхали у якусь подорож на декілька днів.»
Знала я б тоді чим можуть обернутися для мене ці мрії...
Коментарі
Показати всі коментарі
(1)