The window
Snow behind the window, cold pieces of light So many times I’ve watched it fall, cover the life Snow is my memory, life is my fantasy I’m still blind, still trying to look alive. Knowing everything and keeping silence. Knowing everything and keeping silence. I see lips moving, don’t try to listen, Forgive me or not as you please leave me here. Everything we wanted, everything we’ve had Just laid there, in snow and dust… I see no point, No idea why Must I join A thousand years’ cycle And it’s not just about me It’s in the pulse of the rhythm It’s about the abyss that lays behind the window It’s in you, it’s in me If we ever dreamt about anything. Anything. I say terrible and simple words Leave them out Like common stones For someone To stumble over And maybe someday somehow to be heard. ‘Cause it’s not just about my inner world Outer world Why do we have to split everything Let things be abysses and windows Them and us. You, me, Time. Dreams. You, me, Time. Dreams.
2020-06-09 16:48:17
6
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4010
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4804