Я чекаю на тебе
Аліна Собакар
Не думала скажу люблю бо для мене слово люблю тебе не просто слово 😢❤️ Кажу дуже рідко вже його не всі на жаль варті цього 😢❤️ Тобі я сміло скажу люблю я не боюся 😔 Ми знайшли один одного тоді коли ми не чекали 2 серця в одному мить хвиля 🌊 Об'єднала ти знаєш ти мій промінчик блискавка моя 😍 Кожного разу дивина знову мене здивуєш Корочі рідна ти моя менше говорити колись приїду точно я і тоді ти точно зрузумієш 😢😢 А поки чекаю я кожного разу тебе просто рідна моя запит прийми 😢💗 я тебе дуже сильно сильно чекаю 😢💔
2025-04-10 10:22:28
0
0
Інші вірші поета
Коли ніхто не зрозумів Мене леше ти.... Зустріч яку усі чекали Сюрприз від серця Кохання не розуміє Слів
Інші поети
Keiana Smith
@crazyreader99
Adaira
@adaira
Artiomtseva
@Artiomtseva
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3732
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12610