Прівіт киця це знову я...
Киця киця ти моя Прівіт до тебе поспішаю ти мій промінчик теплоти який я виявила точно знаю сміюся з тобою як дитя У школі тобою хочу майбуття з тобою і леше з тобою 🥺 Щоб не робила я все зімною разом не розуміла я так буває любити без дозволу і причини просто так 😅 Ми знайшли спільну мову 🥺 Ми вже свої ніби одна хвиля 🌊 Так і буває по житті єднає він почав раніше не знайомих світу людей І здалося агов людини Прокидайтеся пришла дружба справжня і любов і затьмарила моря світа і океани..... Одну мить сплились Шляхи дороги поєднала всі світи Вказана кожному свою дорогу... Агов люди не втрачайте час дружіть і любить важливих людей поки разом бо минає часу але серце не забуває все загадає І як плівку пам'ять перемотає і Повертає як були малі.. Натуся я вірю що реально колись Бог ще скаже треба зробиться чарівний світ і зустріч буде послина з неба 💕 💕 💕 Люблю тебе моя кіцюня моя хороша красуня 🥰 Скільки я не тікала говорила ти зімною чудеса дякую моя мила рідна мабуть дісно поєднали небеса 🥺 Дякую моя кицюня ти поруч ♥️ Моє серце тебе помітило поруч і забрало до тебе 🥺 обрало 😘
2025-03-29 02:18:58
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13190
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5404