Прівіт киця це знову я...
Киця киця ти моя Прівіт до тебе поспішаю ти мій промінчик теплоти який я виявила точно знаю сміюся з тобою як дитя У школі тобою хочу майбуття з тобою і леше з тобою 🥺 Щоб не робила я все зімною разом не розуміла я так буває любити без дозволу і причини просто так 😅 Ми знайшли спільну мову 🥺 Ми вже свої ніби одна хвиля 🌊 Так і буває по житті єднає він почав раніше не знайомих світу людей І здалося агов людини Прокидайтеся пришла дружба справжня і любов і затьмарила моря світа і океани..... Одну мить сплились Шляхи дороги поєднала всі світи Вказана кожному свою дорогу... Агов люди не втрачайте час дружіть і любить важливих людей поки разом бо минає часу але серце не забуває все загадає І як плівку пам'ять перемотає і Повертає як були малі.. Натуся я вірю що реально колись Бог ще скаже треба зробиться чарівний світ і зустріч буде послина з неба 💕 💕 💕 Люблю тебе моя кіцюня моя хороша красуня 🥰 Скільки я не тікала говорила ти зімною чудеса дякую моя мила рідна мабуть дісно поєднали небеса 🥺 Дякую моя кицюня ти поруч ♥️ Моє серце тебе помітило поруч і забрало до тебе 🥺 обрало 😘
2025-03-29 02:18:58
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2314
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1776