Небесні картини
Гуляла я собі Дивилась на хмарини Чого варта краса ? Коли ти бач картини, Ці малюнки дивуваті Візерунки ці смішні Я угледіла із пари Чудернадські квіточки, Ще я бачу там лелеку, Ще лелечеє гніздо, Пташину цю ж велику Не зміг побачити ніхто. Я бачу парус, це ж корабель, Там грізний капітан, Вони шукають золото На острові Гукан. Такі фантазії мої Нічо зробить я з цим не зможу Такі асоціації мої Мрійливою я бути хочу Хтось скаже: «Просто хмара» А хтось побачить казку Це мрії і фантазія Це крила в мандри й краски. Така вона, ця магія. Просто гуляла я собі Дивилась на хмарини Чого варта краса мені Коли ти бач картини!
29.05.2020
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
София Яцышена
Дуже чудовий вірш📘📘
Відповісти
02.06.2020, 10:53
1
Аліна Головчук
Відповісти
03.06.2020, 20:10
1
София Яцышена
Це прекрасно😙
Відповісти
27.10.2021, 15:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1409
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1570