Потеря
Теряю я сон, теряю друзей. Есть к тебе и любовь, И ненависть. Город тот же, Мысли одни же, Но я не стал к тебе, Ближе. Считаю часы, имея лишь час, Жду ответа, Ответа нет. И жизни моей, Я не чувствую себя, В голове пустота, И в сердце лишь мгла. Боль в груди, Боль в висках, Сердце в тисках. Потеряла ко мне веру, Потеряла ко мне интерес, Это большой душевный вес. Испортил все сам, К тебе претензий нет, Списала все на нет, Выключил интернет, Хочу побыть один, В слезах, я очень мил. Это все правда,что я говорю, Постарайся мне поверить, Можешь позже все проверить. Дай мне шанс, Еще один, Исправить все, что натворил. Ревность в ошибку превратил. Ты мне очень важна, Без тебя я не могу, Дай воздуха глотну.
2019-12-22 15:12:56
2
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8979
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11463