ми закохаємось знову?
Aleksis Wind
завтра, ми закохаємось знову. тоді коли літо не буде спекотним, а чорний сніг буде летіти вгору. завтра, мабуть все буде по іншому. ми прокинемось в холодному ліжку, так і не знайшовши на лівому боці нікого. завтра, я напевно знову захочу побачитись, та віриш.... бачити очі твої вже стало нестерпно. колись може ми і будемо разом.... але давай тільки завтра! завтра, коли ми закохаємось знову. . 03.04.22
2022-10-01 20:28:32
6
0
Інші вірші поета
моє кохання момент прийняття гості Спогади
Інші поети
Lovely Heart
@LovelyHeartForever21
Яна
@yana_krivobok
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2804
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3319