Яд

Iris

Почему настолько больно, осознавать что нет таких? Посмотрю вокруг я с болью, передо мной стоишь не ты?.. Почему не справедливо? Но почему страдаешь ты?.. Дай же силу мои боли прекратить, как прекратил свои веть ты. Сгорел в огне не попрощавшись, но почему позволил ты? Она взяла вдруг Одеяло, и взяв с собою лист, а ты? Остановить не в состояньи? Не в состояньи пристрелить ? Создай же смысл ты в агонии, что Называла себя "жизнь" Ты в состоянии! Я верю ! Ты почему позволил ей ? Тебе так больно? Ты не в силах? Видишь смысл? Я не вижу! Жизни Полной я услышу, зов что создавал мне ты, До сих пор во снах так снится, как сгорел твой яд немой.. Как есть ядом мне до смерти, есть огнем моим на год..

2023-12-09 17:11:59

Інші категорії

Привітання Радісні вірші Ода Для дітей Вірші в прозі Історичні

Інші поети

Corbie

@ezzylryb

Nour alaiman

@m_i_t_h_a_k

нnw αsω

@hnwasw14

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

10910

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8036