16

Seeking Forever

Вновь и вновь пишу письмо, Но письма не доходят. Ах если б прочитал ты хоть одно! Но не видишь их, словно бы в походе. Каждый день терплю я боль От твоего молчания. Прошу тебя, обнять позволь В мгновения отчаяния. На сердце раны, раны грусти, А красные глаза блестят от слез. Но если чувства вдруг отпустят, Пустота заполнит мой мир грез. Улыбку на моем лице увидят люди, Подумают, что все прекрасно. Никто не знает, что же будет Со мной. Одну ведь оставлять опасно. Все было словно в страшном сне- Жду ответ - а его все нет и нет... Так больно, горько стало мне, Не слыша даже от тебя "Привет". Прости меня за все, за все проблемы. Пишу письмо, хоть ты его не видишь... Скажу совет - не будь обманут всеми, И надеюсь, ты меня не ненавидишь...

2019-12-16 21:26:07

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

dreamer_in_love_

Как же я тебя понимаю.... 😔 . В такие моменты я себя всегда погружаю в слезы и стихи. Обидно понимать ,что любимый человек не интересуется тобой....Это, к сожелению , касается меня😢. Ты не одна😔 в своих переживаниях.💛😧

Відповісти

2019-12-16 22:42:37

Seeking Forever

@dreamer_in_love_ спасибо за поддержку)

Відповісти

2019-12-16 22:44:21

Інші категорії

Гумористичні Для підлітків Поеми Вірші в прозі Привітання Радісні вірші

Інші поети

Kim Park Yoon

@_Love_Yourself_

mrs_nali

@mrs_nali

Shina

@Sheena

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12520

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13344