Спогадом...я пам'ятаю
Артемій Нахімовский
У березневім знівеченім тлі світання Гойдають дух минувшини хрести. І проти нашого сімейного бажання Колись тебе знесли сюди... Не вистачає твого лагідного ока, Твій погляд на поріг не погляда, І не зайдеш угості, і тривога В душі по тому пам'ять вмить здійма. В душі я сподіваюся, що друга Можливість для життя на світі тім, А в ній бодай тепер все над тобой – райду́га. І тяжко все без тебе в світі цім. Спогадом... я пам'ятаю тебе вічно. Як ти сидиш, чарівна як весна, Собі на кухні з чаєм – все як звично. І так пройде година не одна, Поки у палкій розмові З тобою визначимо те, Що хмари най і кольрові, А життя краще там, де ми не є. У березневім знівеченім тлі світання Гойдають дух минувшини хрести. І не забуте твоє давнеє бажання: Живемо добре, як з тобой в ті дні.
2021-03-11 07:32:32
1
0
Інші вірші поета
Весняна неділя Ти Перше літо
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5964
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2438