Свіча

Violetta Sydorova

Вітер. Злива. Безсоння. Гасне літо залене. Падають на підвіконня Жовті долоні клена. Серце щемить від болю. Вмиті безсонням очі. Я, а поряд зімною – Чорна безодня ночі. Запалю свічу з віком віч-на-віч. Запалю свічу, щоб здолати ніч. Запалю свічу у тривожний час. Помолюсь вогню, щоб вогонь не згас.

2018-02-10 08:46:26

6

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Сергей Тимкин

👟👟👟👟👟👟👟👟👟👟👟

Відповісти

2018-03-05 15:28:58

2

Сергей Тимкин

, бля ты тут😂😂😂последний читай

Відповісти

2018-03-05 15:47:47

1

Александра Фрай

По традиции, туфельки в бой 👠👠👠👠👠

Відповісти

2018-03-05 16:06:21

2

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12111

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2510