Лис.
Сплин не зря, когда-то, пел, что выхода нет. Только сердце глупое никак не может смириться, ищет ответ. Было что-то ещё про голубые глаза. Знаешь, твои - самые прекрасные. А у меня - лишь помятая душа. И, как гимн, играли песни Земфиры. Научиться бы жить себе на уме, Но Душа с ними волком вышла. Слишком быстро ты её приструнил. Я как тот лис, ты в ответе за то, что меня приручил.
2021-04-13 07:28:17
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3605
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2606