Лис.
Сплин не зря, когда-то, пел, что выхода нет. Только сердце глупое никак не может смириться, ищет ответ. Было что-то ещё про голубые глаза. Знаешь, твои - самые прекрасные. А у меня - лишь помятая душа. И, как гимн, играли песни Земфиры. Научиться бы жить себе на уме, Но Душа с ними волком вышла. Слишком быстро ты её приструнил. Я как тот лис, ты в ответе за то, что меня приручил.
2021-04-13 07:28:17
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6149
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4461