Заложник социума.
Ты такая, как и миллионы, Ты такая же, как все. Твои глаза - цвета кофе, Только надоедают мне. Я не читаю твои сообщения, Ведь ты мне безразлична. Хочу забыть все мгновения, Когда нам было отлично. Просто хочу все бросить И где-то побыть один, Но терпеть тебя я должен, Ведь не поймет меня мир. Эта клетка, эти границы... Я должен сдерживать эмоции. Улыбаюсь тем, кто безразличен, Я заложник нашего социума.
2021-10-29 19:58:40
6
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5219
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2594