Темна сторона...
просто веселка
Ціле життя я був хорошим, Та чую, що щось не те! Від сумління мене морозить, А в середині щось живе... Це моє друге "Я", чи щось інше, Те що бачать і не бачать люди? Воно так ластиться і кличе, Та мені кажуть про це забути. В мені є часточка зла, Та її я геть не знаю! Надто звик я до добра, Та нелегке життя міняє... Темну сторону все ж полюбив, Мене вона вже не лякає! Буває нечисте щось творив, А совість не вбиває... Надто довго тримав її в собі, "Ах, в мені - дві особистості..." На якій же я стороні? Світла - добро, інша- можливості... . . . . . . . . Перечитала попередній вірш про темну сторону людини і вирішила замість нього написати цей. В попередньому - багато недоліків.
2022-11-07 22:12:56
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
спасибі, рада це чути 💛
Відповісти
2022-11-07 22:18:17
Подобається
Інші вірші поета
Щось. ... ... Присвячується герою з сумною історією.
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Sana_Ok
@Sana_Ok
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3285
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13521