Думки в голос ...

просто веселка

В країні де при законах - беззаконня І корупція живе, мов цвіль, Було давно порушено усі кордони Їх межі зжерла хижа міль... В країні де панують стереотипи різні Попри мудрий, сильний народ, Були заарештовані дурненькі діти, А не п'яний за кермом ідіот... В країні де без зв'язків ти - просто ніхто, Як кажуть "нуль без палички", Було випущено новий, безглуздий закон, Щоб депутати отримали ґалочку... В країні де кричать про сучасне рівноправ'я, На вулиці побили хлопців... Перед цим на них сипались чужі прокляття, А потім їх тягали за кольорові коси... В країні де мріють про клятий Євросоюз, Люди застрягли в своїх рамках... Вони так часто кричать "Я ніколи не здаюсь!" А потім курять і бухають до ранку... В країні де - вільний "шляхетний" народ, І їх рідний батько Бандера, Без війни вмирав славний мовний кордон І починалася русифікована ера...

2022-12-19 09:04:54

9

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

просто веселка

я просто все "мрачне" стараюсь тримати при собі)

Відповісти

2022-12-19 17:20:29

Подобається

просто веселка

я нічим не успішна, роботу не знайшла, хлопця нема, багато друзів нема, самооцінка на нулі, вірші єдине, що я вмію і то мені ще в цьому плані рости й рости, а любов до "мрачного" - це мабуть відголоски дитинства)

Відповісти

2022-12-19 17:27:16

Подобається

просто веселка

дякую за такий теплий коментар, мабуть ви праві 💓

Відповісти

2022-12-19 17:44:28

Подобається

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4222

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1211