Думки в голос ...
В країні де при законах - беззаконня І корупція живе, мов цвіль, Було давно порушено усі кордони Їх межі зжерла хижа міль... В країні де панують стереотипи різні Попри мудрий, сильний народ, Були заарештовані дурненькі діти, А не п'яний за кермом ідіот... В країні де без зв'язків ти - просто ніхто, Як кажуть "нуль без палички", Було випущено новий, безглуздий закон, Щоб депутати отримали ґалочку... В країні де кричать про сучасне рівноправ'я, На вулиці побили хлопців... Перед цим на них сипались чужі прокляття, А потім їх тягали за кольорові коси... В країні де мріють про клятий Євросоюз, Люди застрягли в своїх рамках... Вони так часто кричать "Я ніколи не здаюсь!" А потім курять і бухають до ранку... В країні де - вільний "шляхетний" народ, І їх рідний батько Бандера, Без війни вмирав славний мовний кордон І починалася русифікована ера...
2022-12-19 09:04:54
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
просто веселка
я просто все "мрачне" стараюсь тримати при собі)
Відповісти
2022-12-19 17:20:29
Подобається
просто веселка
я нічим не успішна, роботу не знайшла, хлопця нема, багато друзів нема, самооцінка на нулі, вірші єдине, що я вмію і то мені ще в цьому плані рости й рости, а любов до "мрачного" - це мабуть відголоски дитинства)
Відповісти
2022-12-19 17:27:16
Подобається
просто веселка
дякую за такий теплий коментар, мабуть ви праві 💓
Відповісти
2022-12-19 17:44:28
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11395
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2528