Біль війни
Міко
І знову гучно пролунав постріл, Когось брат, героєм вмер в бою. Сестра та матір гірко плачуть, А брат - тихенько в стороні сидить. А когось батько десь сидить в окопах, Молившись щоб залишитись живим. Там десь далеко його чекає, Дружина, матір та сини. Поки ворог сліпо атакує, Наші хлопці йдуть вперед до них. За нас, за землю, за Україну, Гинуть! Гинуть! Гинуть чиїсь сини.
2022-10-13 23:17:52
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
В передостанньому рядочку пише "Украну", а не "Україну", а так то вірш гарний ✨
Відповісти
2022-10-14 05:34:55
Подобається
Міко
@просто веселка ой, даже не помітила, дякую за зауваження)
Відповісти
2022-10-14 05:36:33
1
Інші категорії
Філософські Соціальні Подійні Для дітей Гумористичні Поеми
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1747
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4959