Мотивация
Валерия
Перемены, мой друг, сложны, В середине они беспорядочны, А в конце, если будут важны, Уж поверь, восхитительно сказочны! Сложно сделать лишь первый шаг, Мотивируй себя хоть до старости. Если цель тебе дорога, Дисциплиной займись без усталости. О последствиях ты не забудь, Будь усердным иль "всё на потом" Продуктивным, иль всё же уснуть. Результат возглашенья иль стон. Лишь тебе выбирать одному Боль терпеть скажи будешь какую? Сожаления боль и ко дну? Или боль дисциплины временную? Ничего не даётся легко, Но и жизнь усложнять не стоит. Горы, что на плечах давно, Не нести, а взойти на них стоит. Будь усердным, работай, трудись, Человеком стань, на которого Сам хотел бы равняться, учись, Чтобы было по жизни здорово!
2023-06-08 04:19:03
5
0
Інші вірші поета
Перемены Фальшивый танец О счастье А вы знали...
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2470
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874