احِرفُ
لا تدِعيني يا أحرفيَ أبُكي وتضُربكِ دمعتِي وتهتزُ مع رسمكِ...يدِي، وعلى خطِوطكِ أشتكِ ،حيثُ نسجكِ أرتَخي وحين أنتهِي أخِتفي...لا تدِعيني أغتربُ
2018-09-12 04:46:48
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
زـٌو زـَي
عيني 💙
Відповісти
2018-09-12 06:17:44
1
Sham Am
كريتيف💛
Відповісти
2018-09-12 07:53:40
1
Sho8765Sho
Відповісти
2018-09-12 09:43:11
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9037
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1291