Не кохай
Не кохай його,будь ласка Не кохай його,молю тебе. Це все закінчиться погано, І тільки губиш ти себе. Чому ти даєш марну надію собі, Віриш, що вийде у вас. Отримуєш від цього сильні болі, Вогник у тобі майже згас. Чому ти мене не кохаєш? Чому не кохаєш? Чому? Я готова до всього, Тільки віддай мені себе усю. Але серце твоє не на мене вказало А на гидку, лицемірну мразоту. Водночас як моє тобі під ноги впадало, Але зараз я відчуваю самоту. Сама не знаєш, за що кохаєш його, Немає на теє причин. Серце моє давно уже змовкло, Чекає останніх хвилин. Розбилася я на шматочки, Не знаю як склеїти це. Стою біля тебе я мовчки, Дивлюся тихо на це. Розумію, що не для мене це щастя Розумію, що не бути нам разом. Тільки частина душі не покидає надії, Що не буде це моїм сном...
2024-02-26 21:38:55
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2620
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1754