TRUE ESSENCE
CVLD BLVVDED
Knife game, they say it is crazy, yeah But I don't care about théir thrill, uh Broke something in some boy's body but I'm not worried, The adults took me by the scruff of the neck and made me say sorry. MY TRUE ESSENCE MAKES ME A MONSTER FROM A HUMAN, I FEEL RAGE FROM WITHIN AND THE KNIFE ITSELF REACHES FOR MY HANDS, I CAN’T HOLD IT BACK, EVERYTHING INSIDE HAS TURNED BLACK. MY EYES TURNED RED, My spirit burned óut, THEIR SCREAMS I CAN'T FORGET, I'VE A THIRST FOR BLOOD... I cut the skin on your face, Take blood and drip a drop between two glass plates, I will throw your dead corpse IN A SACK INTO THE OPEN SEA, After that, I'll be pure, WITHOUT SUSPICION AND UNNOTICED.
2021-04-13 08:41:45
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
JENOVA JACKSON CHASE
The flow of your poems is so good .
Відповісти
2021-04-14 05:11:46
1
Інші вірші поета
PYRAMID HEAD DRAWN HIDDEN FEELINGS ADRENALINE RUSH Not sincere love
Інші поети
Corry T'Erickson
@Corry_T_Erickson
Clary Lorraine
@clarylorraine
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12453
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11499