AWARENESS/PARANVIA

CVLD BLVVDED

I LOST A LOT OF ENERGY AND NERVES, I'VE BEEN STUFFED WITH LIES SINCE MY BIRTH, TIRED OF BEING AT THE LEVEL OF DIRT, TIRED OF THE PAIN OF THE STITCHES THAT COME APART AT THE HEART, AT THE HEART, I'M AFRAID TO GET A NEW WAVE THAT WILL FINALLY BREAK ME IN HALF, BREAK ME IN HALF, I'M HOLDING ON TO THE THREADS THAT ARE ABOUT TO BREAK, ABOUTTA BREAK, I AIN'T ALLOW ANY GIRL TO APPROACH ME, I PERCEIVE THEM AS A SNAKE, AS A SNAKE, THEY'RE UNPREDICTABLE, I DON'T KNOW WHAT THEY ARE GONNA TAKE THIS TIME Life is beautiful there is no doubt, I left the problems, I didn't have the strength to eliminate 'em, BUT THERE'S SO MANY ASSHOLES THAT PULLING ME DOWN, I DON'T GET ALONG WITH 'EM YEAH, YEAH, YOU'RE RIGHT THAT I'M PARANOID, AIN'T POINT YO' FINGER AT MY DIFFERENCES, WHY DO YOU CALL ME AN OUTCAST? I'M ALONE CUZ OF PRECAUTION N' EXPERIENCE, YOU DON'T KNOW ME, AND EVEN MORE SO MY PAST WHY AM I SO DISGUSTIN' TO YOU? YOU HATE ME NO MATTER WHAT I DO, YOU JUST CANNOT TAKE MY POINT OF VIEW, YOU DESTROY MY IDENTITY, I SHOULD STAY AWAY FROM YOU, ALL YOUR ACCUSATIONS MELT MY BRAIN, DO YOU THINK I'M CONTROLLABLE AND YOU CAN MANIPULATE? IF YES, THEN THIS IS YOUR GLOBAL MISTAKE, YOU WON'T TAKE ME SO EASY ON A PLATE

2021-01-11 10:54:49

3

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2314

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12294