Можливо це останній шанс для тебе...
Йва Миролюб
Кохання, у якому не можу зізнатись Ніколи воно не зможе початись Таємницю, яку тримаю в душі Постійно я згадаю в думках уночі Усюди тінь ти його бачиш Та за це ти зможеж, пробачиш Він-особливий До мене дбайливий ЗавждИ посміхається Добрим словом вітається Через нього сльозливі страждання Болісні за нього хвилювання Серце болить А він мовчить Таке життя пустинне, що сенсу немає Та щось мене постійно тримає Можливо надія на диво для мене Можливо це останній шанс для тебе...
2022-11-05 10:31:35
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Твоя Відьма
Може, і останній шанс, а може, і ні... Та хто ж його знає, хто зрозуміє? Досить сумна тематика вірша... Усі ми, напевно, із таким зіштовхувалися... Коли-небудь обов'язково зустрінеться людина, з якою все буде добре, із якою без страждань ❤️ #ЧВ
Відповісти
2022-11-11 23:05:40
Подобається
Юлія Богута
Почуття дивна штука. Комусь вони важкі, комусь легкі. Але знаєш, вони лише твої. І тільки тобі вирішувати чи тримати їх при собі, чи подарувати їх комусь. Можливо колись буде людина, яка захоче такий подарунок від тебе. #чв
Відповісти
2022-11-13 21:17:58
Подобається
Nadine Tikhonovitch
Кажуть, що людей не варто робити сенсом свого життя... Хоча б тому, що люди смертні. Та і твої почуття не завжди можуть знаходити відповідь — таке буває, на жаль. Найголовніше, що ніхто у цих почуттях не винен — вони виключно твої. #чв
Відповісти
2022-11-13 21:41:32
1
Інші вірші поета
Чую тільки пусте серцебиття... Назавжди станемо ніхто... Промінчик від сонця у мене забрали Моя рідна Батьківщина
Інші поети
Diamond Darkwood
@RandxmHuman
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1103
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
860