Для чого?
Для чого жити я не бачу, Настане ніч і знов заплачу. Сльози горю не поможуть, Мертвих воскресить не зможуть. Тепер життя моє без сенсу, Віддатись гедонізму й сексу? Кaжуть тобі: «Треба далі йти, Вже те минуле ж відпусти. Ти часом володіть не можеш, І щось змінити вже не зможеш. Життя підкине ще проблем, Запалить й спалить все огнем». Залишать вибір за тобою, Здаватись або йти до бою з собою!
2020-01-06 22:34:05
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Аліса Вронська
Дуже пронизливий вірш... Як то кажуть : "Живемо разом, а вмираємо по одинці".
Відповісти
2020-04-03 11:05:14
Подобається
Інші поети
Keiana Smith
@crazyreader99
PinkLilyBlossom
@PinkLilyBlossom
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8991
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12009