Для чого?
Йорі
Для чого жити я не бачу, Настане ніч і знов заплачу. Сльози горю не поможуть, Мертвих воскресить не зможуть. Тепер життя моє без сенсу, Віддатись гедонізму й сексу? Кaжуть тобі: «Треба далі йти, Вже те минуле ж відпусти. Ти часом володіть не можеш, І щось змінити вже не зможеш. Життя підкине ще проблем, Запалить й спалить все огнем». Залишать вибір за тобою, Здаватись або йти до бою з собою!
2020-01-06 22:34:05
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Аліса Вронська
Дуже пронизливий вірш... Як то кажуть : "Живемо разом, а вмираємо по одинці".
Відповісти
2020-04-03 11:05:14
Подобається
Інші вірші поета
Зміст
Інші поети
Roi De Libertad
@Hikari_4002
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
15662
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10907