Ти прийшов на це свято життя
Ти прийшов на це «свя́то життя», Твоя черга, надай собі слово. Візьми чарку спиртного пиття І не стримуй своєї розмови. Не мовчи. Знаєш, це небезпечно Ти - шухляда для стриманих слів, Там складається все «недоречне», Де вагався, не став, не схотів. І слова собі тихо лежать. Вкрились пилом, і трохи сумують. Та тихенько чергуються в ряд, Бо чекають, коли ж їх почують По очам твоїм все відчуваю- Ти занадто багато мовчиш. Хоч в шухляді вже й місця немає… Дій як знаєш. Не хочеш - облиш.
2022-12-21 20:24:05
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Nadine Tikhonovitch
Слова — дивна річ: сказане може виявитися зайвим та недоречним, а несказане — недостатнім, тим, чого так не вистачає...
Відповісти
2022-12-22 15:16:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2692
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10388