Муза
Олег Мисаилов
Чього я сам ? Чому живий ?  Мій біль , адже він не правий . Мені , розпьятому ідти , Як світло , його не знайти , Та незбагнути , поки сіль на обличчі , Я впав , коли хотів сісти ... на скелю . Відлий мені жменю , Того червоного хмелю , Що не пьянить , лише вбиває , Поки я дивлюсь на стелю .  Я знаю , що віднині моя муза . Моя муза - біль та вічна горечь ... Мій шлях від краю - до краю , Допоки ридають  Птахи у гаї , Допоки очі , сердце маю , Поки дихання в мене є ...
2019-03-13 20:34:22
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Павел Романовский
Нехуя не понял но интересно
Відповісти
2019-06-21 04:55:36
Подобається
Інші вірші поета
Куточьок біля вікна
Інші поети
Napsugar_Official
@Napsugar_Official
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12133
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13096