Вільна мелодія
Самотній піаніст. Служитель власної він музи, Бажає грати лиш для себе, Ніхто не заперечить йому цієї насолоди. Коли у шибку дощ акомпонує Самотній піаніст Переберає клавіші тонкими пальцями Струни його серце, Мелодія подих Божиий, Він не поділяє світ на чорне і біле Зараз він і є світ Почуття ринуть, як злива Що за вікном шумить... Самотній піаніст. Він є єдиний, він є у цей лише момент Німий Говорять пальці, а не він, Останні краплі й стукіт клавіш, Подих. Кінець. Закриває інструмент, Йде. P.S. Моїм знайомим музикантам. Сам не вмію грати, надихаюсь Вашим виконанням.
20.05.2020
6
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3237
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1735