Самострата
Гризе мене паскудна скука Вона ще та вредлива сука Приходить в парі із печаллю І душу мою жалле й жалле... В пітьмі нічній шукаю сховок І де ж мій білий кролик ? Який покаже шлях в нору Бо від тяжкого смутку мру... На руках бринчать кайданки З'їла серце сумна панянка Свідомість витяга гаспид Уся плоть в земнім огні кипить... Глибоку в собі рию яму Язик мій без кісток - лопата Ця бісова, нудотна скука... Причина Самострати.
2020-12-08 10:51:48
6
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3663
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2653