Лис
Гниє душа у лиса І очі як в нарциса Та знав би хто його звірину суть Він сам вже ладен себе згризти Звершити самосуд У всіх казках небажаний він гість Бо персонажів ладен з'їсть Та що робить, така вже йому роль Хитрець ,спокусник ,словом - антигерой Та чи хоче лис щось в собі змінить ? О ні. Він мусить бути тим, ким є Бо так заведено в звіринім світі Вполюєш ти , або згризуть тебе Тож хоч , не хоч А бути треба хитромудрим А ще прудким та волелюбним Щоб хвіст рудий , пухнатий Не вхопила, яка дурна собака Або стрілець пихатий Ніхто ж не хоче втрачати свою сраку! Та хтось герой , улюбленець мільйонів А лис усім - завжди є ворог та порушник всіх законів
2021-11-29 23:47:29
4
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2360
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4687