Дівчина із місяця
Aleksandr Bilogura
Ти дівчина із місяця Панянка ночі ! Чому ти маєш бліде лице ? Чому сумують твої очі ? На вигляд ти весела Безтурботна , мов із косичками дівча І усміх вуст твоїх широкий однак немає в них життя. Про гіркоту сліз твої знає лиш срібний Молодик Але йому не довіряєш В пітьмі нічній Колись він зник... Обличчя маєш мов у ляльки Однак душа розбита Фарфор не витримав туги. Чому ти дівчино із місяця сміючись сумуєш ? Невже ніхто не простягне тобі руки ? Чи просто поховала ти довіру Ігноруючи усі людські світи...
2020-06-20 15:11:44
9
0
Інші вірші поета
Я жертва чи мисливець ? Лис Останнє послання Неспокій
Інші поети
alia gala
@galaalia
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5327
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3277