Дівчина із місяця
Ти дівчина із місяця Панянка ночі ! Чому ти маєш бліде лице ? Чому сумують твої очі ? На вигляд ти весела Безтурботна , мов із косичками дівча І усміх вуст твоїх широкий однак немає в них життя. Про гіркоту сліз твої знає лиш срібний Молодик Але йому не довіряєш В пітьмі нічній Колись він зник... Обличчя маєш мов у ляльки Однак душа розбита Фарфор не витримав туги. Чому ти дівчино із місяця сміючись сумуєш ? Невже ніхто не простягне тобі руки ? Чи просто поховала ти довіру Ігноруючи усі людські світи...
20.06.2020
9
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1671
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4120