Дівчина із місяця
Ти дівчина із місяця
Панянка ночі !
Чому ти маєш бліде лице ?
Чому сумують твої очі ?
На вигляд ти весела
Безтурботна , мов із косичками дівча
І усміх вуст твоїх широкий
однак немає в них життя.
Про гіркоту сліз твої знає лиш срібний Молодик
Але йому не довіряєш
В пітьмі нічній
Колись він зник...
Обличчя маєш мов у ляльки
Однак душа розбита
Фарфор не витримав туги.
Чому ти дівчино із місяця сміючись сумуєш ?
Невже ніхто не простягне тобі руки ?
Чи просто поховала ти довіру
Ігноруючи усі людські світи...
20.06.2020
9
0