Вірші
Нічна пора
Нічна пора відкрила думи,
Та є проблема в тім одна,
Вони щось зовсім нехороші
Розруха й гнів панують там.
Як раптом, одна ясна, прозора думка,
Протиснулась туди на мить.
Шкода, що сенсу в ній нема,
Із нею впоралась журба.
І ось у гості знов приходить смуток,
Та каже, що він тепер надовго тут,
Ти хочеш взяти й опустити руки,
І бачиш лиш найгірше в цьому.
І звісно, щастя в цьому мало,
Та що там мало - його і близько не було.
Один за одним гаснуть промені надії, Згорають теплі спогади і мрії,
Добро - заміщується злом.
А далі буде тільки гірше,
Ти маєш себе в руки взяти,
Й знов, згадати тих, хто був тобі найближчим
І залишається з тобою, наперекір всьому
Якщо таких немає,
Чи може їм завдячуєш цей жах,
То знай, вони були несправжні,
А справжніх варто почекать.
Тож встань з колін
І глянь страхам у вічі.
Одним лиш поглядом ти проженеш їх геть,
Розруха, смуток, відчай - підуть за ними теж.
Хтось скаже, що це не просто так,
Що ніби все це неможливо,
Та ти лишень повір мені,
Якщо ти маєш відповідний настрій,
То зможеш впоратися з усім!
9
0
404
Примхи долі
Яке все ж дивне це життя,
Ніхто не знає майбуття
Ти просто йдеш собі поволі,
Спираючись на примхи долі.
Комусь вона дарує щастя,
Комусь любов, одну й назавжди,
А в кого друзі щирі, справжні,
Та є і ті кого образить...
Нехай образить раз вона
Все решта, то уже твоя вина
Зневіра, то страшна є сила
Та не здавайся, йди до цілі
Коли в страшну лиху годину
Повстануть проти тебе сили,
Шукай навколо щось хороше
Воно тебе врятує, друже.
І не кажи немає світла.
Це все – зневіра і невтіха.
І навіть, у найгіршу мить,
У кожного десь глибоко,
Надія все ж бринить.
5
0
342
Нездійсненна мрія
Солодких снів щоночі я тобі бажаю,
І з кожним днем даю про себе знать.
Ти особлива, одна така - єдина.
Та все ж, мені до тебе не дістать.
Ти лиш повір - це не пусті слова.
Всім серцем я тебе кохаю
І все віддам, щоб знову мати змогу
тебе побачити хоч раз
Бодай на хвильку, хоча б на мить,
Твій погляд на собі зловить.
7
0
312
Раз і назавжди
Увірвалась ти в моє життя спонтанно
Та знай, що я цьому лиш рад,
Зізнаюсь чесно, це було нежданно,
Та ти мене все ж покохала
Я й мріяти не міг про тебе,
Та доля разом нас звела
І серце моє знову сяє –
Бо я знайшов своє "котя"
Хоч ми знайомі і не довго,
Та вибач ти мене за все.
Я вже повівся як придурок
І ледь не загубив тебе.
Та серце твоє не обдуриш,
Воно відчуло щире каяття
Підтримало мене, й відтоді
Все йде у нас лиш на ура.
Бажаю я, майбутнє мати спільне
Де будемо лиш ти і я,
Й не стане часу для буття.
Тому що ти - моє життя.
8
0
322
Щастя вимагає праці
Бувають миті слави у людини
Коли ти думаєш що все гаразд,
Звикаєш швидко ти до цього
Та от, в одну чудову мить,
Все стрімко котиться назад
Й багато хто втрачає всі надії.
Та це ж не так.
Збери всю волю у кулак
Та йди мерщій до нових звершень,
Згадай той час, коли було усе гаразд,
Невже ти хочеш все покинуть
І знову втратити свій шанс?
Хтось скаже, що це вже не перший раз
Та я скажу, що в мене так буває повсякчас.
Зміни свій напрям і буде все гаразд,
Лишень не повертайся ти назад.
9
0
374
Другу
Я знаю, наша зустріч не даремна,
Все це – для благої мети…
Колись зустрілись я і ти.
Хоч це здалося неважливим,
Та обернулося навпаки
– Пробули разом довго ми.
Всі ці роки несли лиш
Миті щастя й світла
У проміжки буденної пітьми.
Багато разом подолали ми:
Вітри, дощі, сніги,
Були сварки і злі думки
Та ми крізь них пройшли,
Найкращі спогади нас врятували.
Той час вже не забуду я ніколи,
Навіки в пам'яті моїй.
Ти став для мене особливим,
Якби не ти, було б не знаю що.
Немов зцілив мене, відкрив я очі,
Поринувши у світ нових висот,
Тебе, на жаль, відклав на потім,
А потім, тебе вже не було.
Лишились ми як друзі,
Та зникнув наш зв'язок...
10
0
526
Життя
Коли це все скінчиться,
Мене не буде серед вас
- Я буду там, де добре,
Де кожен день дає
Все новий й новий шанс.
І гаяти даремно час
Тепер - я вже не маю прав,
Все має бути ідеально.
А ні, тоді це все дарма.
Не буде сенсу для буття,
Та все ж, я маю право на життя,
Нехай не ідеальне,
Можливо, безталанне,
Та все ж, моє життя.
5
0
348
Бути разом
Хочу бачити твої очі,
Пестити руки, цілувати губи
Та натомість плачу щоночі.
Все могло бути зовсім інакше.
Нам судилося бути разом
Та я злякався,
Злякався що ти будеш проти.
Потім виявилося що ти була за,
Та, на жаль, вже було запізно...
Я подумав, що наступного разу,
Все буде добре,
Та зустріч не відбулась.
Цього разу не змогла вже ти...
9
0
383
Несказані слова
Лише про нього ти говориш,
Мене, до сліз уже доводиш
Та я тримаюся, стою.
Тобі нічого не кажу,
А мав би все розповісти.
Та прав не маю я таких
Та й слів мені вже не знайти.
Ти гарна, мила, та дарма
Тепер, ти точно не моя,
І як би я не захотів
Мені такої не знайти.
І в цьому, лиш моя вина,
Все мала вирішить весна.
Але вона ще не прийшла,
На зміну їй прийшов юнак
Забрав тебе, і не віддасть,
Лиш дружба сяє поміж нас.
Та що робить, як раптом
вирішиш піти?
Зібравши сили, тихо утекти?
Тоді кінець настане.
Так, авжеж,
Зрада мене знищить вщент
І все життя уже не те.
Втекла любов, нема підтримки.
Згасли всі мої іскринки.
Тепер, ти з ним, а я вже сам
Сиджу, не знаю що та як.
Та це лиш вигадки мої,
І дружба наша на віки
Лише одне прошу, скажи
Це дійсно доля, чи все ж, ні?
9
1
327
Нестримні почуття
Я ненавиджу своє життя,
Воно було зіпсоване зрання.
Підтримки в мене не було.
Та ось з'явилося "воно"
Те почуття, що мене вело.
Питання лиш поставило "воно" :
«Чи дійсно щиро це було?»
Відповідь, на жаль, була сумна:
«Ні, це все лише обман,
Якби все просто так було,
Я б пару вже знайшов давно.
Та ми не в казці живемо...»
6
0
330
Ти уяви...
Мене вбивають твої несказані слова
Лишається в мені лиш пустка одна,
І сльози льються мов ріка
Та й серця знов уже нема
Прощай душа, прощай душа.
Ти не цінуєш, та дарма,
Та уяви, мене уже нема
Земля, моря, все є,
Мене - нема.
Виходить, що все було дарма,
І це лишень чиясь, дурна гра.
6
1
313
