55 слів
WerWolf
Маленька камера. Сірі похмурі стіни дихають вологою. Маленька коробочка, для тих, хто більше не побачить сонце. Чоловік, опустивши голову, розривав на смужки списаний аркуш паперу: смужки рівні, ніби це мало якесь значення. Звук ключа. Конвоїри відвели до стіни. Десь там осінь, листя шелестить під черевиками прохожих. А в камері смертника клоччя думок поета лежить.
2019-02-02 19:46:09
6
0
Інші вірші поета
Спроба
Інші поети
Jibreal Suffrien
@Jibreal_Suffrien
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2522
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6256