Врятуй
Вікторія Прохоренко
Врятуй мене від темряви, Щоб не жити в ній мені. Бо це так страшно і жахливо. Тут так самотньо, Бо не має людей зовсім, Ні душі. А я тут вже так давно. Для мене час повільно так пливе. Тут ні води ні сонця. Лише думки мої. І від цього так болить щось у нутрі.
2019-01-31 06:26:17
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Прохоренко
@Nadine Tikhonovitch дякую
Відповісти
2020-01-06 22:21:32
1
Сандра Мей
Гарно. Тут ні води ні соня. Можливо ви мали на увазі: Тут ні води, ні сонця. ?
Відповісти
2021-04-13 04:46:22
Подобається
Вікторія Прохоренко
Так дякую
Відповісти
2021-04-13 10:31:21
Подобається
Інші вірші поета
Дівчина Холодні Мова Він
Інші поети
_Coffee_
@_Coffee_
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9431
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13449