Врятуй
Вікторія Прохоренко
Врятуй мене від темряви, Щоб не жити в ній мені. Бо це так страшно і жахливо. Тут так самотньо, Бо не має людей зовсім, Ні душі. А я тут вже так давно. Для мене час повільно так пливе. Тут ні води ні сонця. Лише думки мої. І від цього так болить щось у нутрі.
2019-01-31 06:26:17
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Прохоренко
@Nadine Tikhonovitch дякую
Відповісти
2020-01-06 22:21:32
1
Сандра Мей
Гарно. Тут ні води ні соня. Можливо ви мали на увазі: Тут ні води, ні сонця. ?
Відповісти
2021-04-13 04:46:22
Подобається
Вікторія Прохоренко
Так дякую
Відповісти
2021-04-13 10:31:21
Подобається
Інші вірші поета
Щастя Мамо Врятуй мене від темряви (2 варіант) Не сон
Інші поети
_darishka_
@_darishka_
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15450
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4848