Подруга
Вікторія Прохоренко
Є у мене подруга. Що любить справедливість. А життя і радість з неї просто ллється. Жінка вона сильна, Та ніжну, чуйну душу має. Тягар життєвий свій несе, Ні на що не нарікає! Цілий світ осліпить посмішка її, І в ночі від неї стане світло. А любові в неї стільки, Що розділить навіть з бідним!
2021-04-21 16:31:03
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Прохоренко
дякую, приємно мати такого палкого шанувальника)
Відповісти
2021-04-21 16:37:20
1
Регіна Касі
@Вікторія Прохоренко взаїмна підписка))
Відповісти
2023-11-15 20:31:43
1
Інші вірші поета
○А я кохатиму так само Переплетено Коли Сміх
Інші поети
ulia_sapphic
@ulia_sapphic
Samara
@sarah_mae_ragos_villa
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7730
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097