Двоє
Вікторія Прохоренко
Коли я плачу ти смієшся. Ти сієш горе, А я пожинаю. Не те щоб сумно, Та я плачу. І щось в середині щимить. На вухо ти шепочеш, Та через шум тебе не чую. Ти мій, А я така маленька та самотня. Шелест трав осінніх, І ми двоє серед гаю. Ти стоїш, А я дивлюся тобі в віччі і гадаю: "А чи любиш чи лиш граєш?" Ти цілує а я таю.
2018-05-21 20:33:37
6
0
Інші вірші поета
Дружба Не сон Цілуй мене Дружина
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6867
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9431