Двоє

Вікторія Прохоренко

Коли я плачу ти смієшся. Ти сієш горе, А я пожинаю. Не те щоб сумно, Та я плачу. І щось в середині щимить. На вухо ти шепочеш, Та через шум тебе не чую. Ти мій, А я така маленька та самотня. Шелест трав осінніх, І ми двоє серед гаю. Ти стоїш, А я дивлюся тобі в віччі і гадаю: "А чи любиш чи лиш граєш?" Ти цілує а я таю.

2018-05-21 20:33:37

Інші вірші поета

Чому??♡?? Дівчина Дружина Дружба

Інші поети

Anna Sparrows

@birdwithword

Владислав Анубисов

@artem_tyurin

salma _t14

@salma_t14

Схожі вірші

Всі

ثورة تطور -

يويشي

يا رفاق البرنامج بالأصل باللغه الروسيه لأن من الواضح ان مطوره روسي انا الحين بتوجه للحساب الرئيسي بالبرنامج و اطلب منهم يسوون سفراء و بعض التعديلات و اذا ردوا علي اعطيكم اسم الحساب تروحون تطلبون منهم بعد، ممكن يسمعون لنا لأننا كثار البرنامج لا يدعم التعليقات بين الفقرات التصويت يكون عالروايه كلها اظن ؟ و اتوقع باقي التفاصيل بسيطه بالنسبه للواتباد عطوني كم ساعه اخلص واجبات المنزل اللي علي و برجع منها كثير ايمن كلب ذا مارح يخليني اترك البرنامج و ينتصر هو، زائد ان كثار قالولي كلام خلاني احس بالذنب و منكم اللي قفل حسابه و هالشي حزني جداً اهم شي اني فضحت السفراء و ايمن عشان الكل يعرف حقيقتهم 😂💕

4344

Полум'я життя

Лія Антонова

Взлетить жарптицею в небо, Серед зірок замерцає... Якщо душа палає, Плумья у серці не згасає. Якщо здається що гасне, Треба жити ще краще. Полум'ям не можна у порох перетворити, Полум'ям цим можно лише душу зігріти. Можна ще краще палати, В очах вогонь віддавати. Полум'я твоє нізащо не погасне якщо є мрія, Любов та віра.

1315