Не губись
Я втомилась падати за секунду,
А підійматись за лічені дні.
Я навіть боюсь тої думки,
Що сама зробила собі.
О те все.. мене з'їдає,
Поглинає всі думки
Воно часто докучає,
Ти не знаєш де є ти.
Ти не знаєш, що чекати
Чого прагнути, чи йти?
Чи потрібно досягати?
Чи це дасть, хоч щось тобі.
Всім потрібна тільки слава
Популярність, люди, двіж,
Вони любляться обманом
Чому їх минає схил?
Чому схил чекає того,
Хто своїм життям горить,
Схил ламає й ранить того ж,
Хто за правдою біжить.
Нащо сам себе ламаєш
Нащо носиш у собі
Цього звіра й долучаєш
Свому серцю ворогів.
Чи потрібно боятися того,
Хто руйнує людей без страху?
Бо не бачить засмучене око,
Хто в душі не тримає жалю.
А кому в цьому світі знати
Що до чого? Як? Куди?
Чого варто досягати?
Та чи йти за береги?
Життя туманне й не легке
Сумувати зараз — рано,
А куди ж піде таке,
Що не лічить свої рани.
Чи знайде себе, ось тут,
Серед люті, гніву й душ,
Що літають в океанах
І не знають куди йдуть.
Ти не бійся рушати назустріч
Завжди вір у добрих людей
Ти не вартий страждань або муки
Полюби, тих недобрих людей.
Кожен знайде свої гори,
Подолає круті схили.
Кожен плаватиме в морі
І літатиме без сили.
Легко буде йти в повітрі
Та дивись в небеса.
Не потрібні будуть міри,
Знайдуть місце чудеса.
12.06.2021
1
0