Самогубець...
Yulia
Я самогубець, я не людина Я не вона і я не дитина Я емоції, сльози, прощання Я біжу від життя, від нечаяння Навіщо на світі існувати Коли ти не можеш кохати Я не хочу так просто тут жити Хочу вдаль звідси полетіти І летіти, летіти, летіти Далеко, десь за небокрай Щоб ніхто не бачив мене і край Напевно, ніколи не буде такого Але і не люблю я тут нікого Тому я думаю не жити Лиш сьогодні самогубство вчинити.
2019-06-19 18:46:35
10
0
Інші вірші поета
Їй було 17 ... Душа...
Інші поети
mystic_eternity
@mystic_eternity
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4091
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874