Валерія Дроздова
@Valeria_dd
Книги Всі
Вірші Всі
Жива
Не мріяти не можу я Бо мрії — то паливо ракети що в мені А я, повірте, я не можу Прожити ні секунди на Землі Коли вже доберуся до зірок я То напишу тобі одного лиш листа А тім листі єдине слово: "Жива" Так, саме так "жива" Бо там, у космосі безодні мрій Не тягне гравітація на землю Бо вимір тут знайшовся мій Там душний вітер Крила не ламає Повітря вистачить на сотні сторінок Там з грудей падає тяжкий замок Там зайвих звуків не почуєш Там зайвий раз не шелесне зоря Вона мені натхнення подарує Вона моя, навіки вже моя І як надихаюся космосом натхнення І випишу всі з пам'яті слова Я напишу листа тобі нового А у листі старі слова: "Жива" І може там, впустивши в душу спокій І написавши сотні тисяч слів Я повернусь туди Де я без крил Та відгук творчості надовго збережеться Усе життя в душі я пронесу Бажання жити, Жити і творити І я скажу, скажу, що я живу І знаєш, я скажу напевне Що творчості ні краю ні кінця Я буду жити, жити і творити Допоки крутиться планета ця. І зникне все і зникнуть почуття І лиш на жовтому папері залишаться старі слова: "Жива".
1
0
268
Воїнам АТО
Загинув солдат у бою, Йому все одно, що болить, Він воює за країну свою, А що йому ще тут зробить? Вирує тут кров, Емоції вихром киплять, Бо тим, хто на тій стороні Все одно кого убивать. Тут дощ - не іде, Тут град - торохтить, Потрапити в серце солдату, він норовить! Агресор стріляє, агресор лютує, Але нехай знає, що душу його Тепер вже ніщо не врятує. Чому ти не думаєш, злий окупанте, Що в наших бійців є сім'я? А може забув ти, що десь на планеті Існує така ж і твоя? І кожного із бійців, На світі думка трима: Що добро переможе над злом, Що ось-ось закінчиться війна...
5
2
318