Одного разу
Одного разу я вип'ю море, Одного разу скуштую місто. Я вічно хворий, ми вічно хворі. Малюю пафос, малюю літо. Одного разу я вип'ю небо, Одного разу скуштую осінь. Нам очі треба, і вуха треба. Прийшли ми босі - уйдемо босі. Одного разу я вип'ю вітер, Одного разу скуштую сонце. Малюю губи, малюю тіло. Лоскоче пам'ять, шкребеться совість. Одного разу побачу ґрати, Одного разу відчую пазур. Я вічно хворий, пробачте, мати, Мене чекає. Чекає плаха.
2019-10-25 10:35:28
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Убеждённый Трезвенник
спасибо
Відповісти
2019-10-25 13:05:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185