Загадка чарівна
Серце так плаче і злиться Очі обливаються кров'ю Дівчинка тихенько кличе Свою надію одну Ллється весняний дощ Похмурі хмари пливуть Дівчинка біла мов стеля Нерухома сидить Важко дивитись на неї Очі втрачені надії Мов склянки золотії Розбиті вщент Сидить вона одна В кімнаті пустоти І котиться сльоза Остання її сльоза І хто не знає Що сльози дівочі не прості Вони ж дорожчі за діамант І за сонце ясне І хто б то знав За що страждає Ця леді молода Вона ж подібна сонцю Колись була така Її очі як ніч глибока Тонути можна в них Таємна мов загадка Солодка мов шоколадка Любов вбиває нас І вбив її так само Принц один такий Нарцис дурний Знайте мої любі Не любов вбиває нас А людина не знаюча її Сили великої любові Загадки такої чарівної
2020-05-18 13:46:38
7
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2484
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3360