І ти...
І ти сидиш, І ти не віриш, Що ллються сльози. І ти думаєш, І ти говориш, Як сталось так? І ти не знаєш, І ти не віриш, Що залишилась одна. І ти дивишся, І ти гадаєш, Що зорі одні не бувають.
2020-07-06 21:13:27
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
🤔👍
Відповісти
2020-07-08 07:58:16
Подобається
Lady Laura
@Kruhitka Dobro ☺️☺️☺️
Відповісти
2020-07-08 08:25:13
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3671
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3288