Колишня
Моє кохання я хворію , здається навіть помираю , або померла вже ( не знаю ) Скажи , що зараз відчуваєш ? Чи ще кохаєш як тоді ? Або вже і забув про мене, як про всіх інших ? Ти ліжко до іншої лягаєш ? (Так?) Невже в її обіймах ти себе краще почуваєш ? Чи ти кохав мене як їм говориш ? Чи брешеш їм як і мені ? \ ~~~~~~~~~~~~~~~\ Я брешу їм, і так щодня. І ця брехня мене з'їдає. Кохана ... Для себе правду я вже втратив, Я був з тобою просто так Присутністю своєю життя тобі труїв . Брехня, собі я брешу, себе я хочу обдурити, та не виходить. Невже це все ? Такий кінець ? Тебе ніколи не забуду. З серця не зможу викинути геть . Моє ти серце забирала і повертала його знов . Ти грала з ним в дитячі ігри, і роблячи мені на зле, ти дарувала йому радість і повертала до життя . Я пам'ятаю силует твій, який залишився в очах. Та серце болить й нестримно плаче. Та вже ніколи не пробачить , тієї гордості Собі . Воно чекало що пробачиш , та ти мовчала всі ці дні .
2021-10-14 17:02:21
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Прекрасний вірш🙂
Відповісти
2021-10-18 20:07:11
2
Tianna Mase_
@просто веселка дякую 🙃😁❤️
Відповісти
2023-01-19 13:51:49
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3324
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3891