Минули роки

Anni Teguila

Як швидко летить час, Ось недавно йшли мої 17 роки, Все було нудним, А зараз я сумую за цим... Нехай це життя не поспішає, Потрібно тримати її за повідець. А я не поспішаю жити, Прошу поставити час на паузу. Дай більше гарних снів, Я хочу побувати там де мене не було... У душі біль, у душі смуток, Прошу тебе не забирай у нас час... Поспішає час, покоління зростає, А добрі моменти кудись біжать. Я хочу ще побувати де мене не було, Побувати де є час, де є свобода... Час увімкни режим сповільненої зйомки, Хочу насолодитися всіма спогадами. І сказати, що я люблю тебе, Ти мій час...

2021-07-15 15:22:00

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Агнелия Ива

Красиво

Відповісти

2021-12-16 19:13:00

Інші вірші поета

Поняття На одинці Майбутнє Куплет

Інші поети

papa emmanuel

@papa_emmanuel

CVLD BLVVDED

@Zaharchuk_Arsen

PinkLilyBlossom

@PinkLilyBlossom

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

4348

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

6004