Чи варто тим людям показувати свій світ?
Оголюєш серце, Відкриваєш душу, Кохання джерельце Тече під квітучу грушу. Заплющуєш очі, Падаєш вниз, З надією в те, Що хтось зловить поблиз. Розповідаєш історії, Зі свого життя, А люди ті зависні, Псують твоє ''я''. Побачуть то серце— Та й розріжуть мечем, Заглянут у душу— Запалає вогнем. В джерльці криштальному, Вимиють ноги. А грушу ту, Зламають додолу . А тепер, друже мій, Дай отвіт, Чи варто тим людям Показувати свій світ?
25.10.2019
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1440
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2597