Чужа сила
Тіло мого брата поїдала ворона, він пав в бою як колись впали стіни Єрихона. Над полем кривавим літали грифони, вони не більше ніж слуги старого злого дракона. Захмарилось небо, пішла звідти вода, шкода вона не змиє з мене кару гріха. Я пішов лісом і зустрів там старця, видно по ньому він колись був воїн як я.  Став переді мною зупинив він мене, сказав що жертва мого брата тепер весь світ збереже. Я колись був як ти. Тільки жертва моя, вона дала мені страшну силу творця. Дерева зашуміли, забурлила ріка. Дарую тобі воїн тепер моя сила, твоя. Не зроби помилки яку зробив колись я. Іди вбий дракона, зроби як хотів, тепер чуєш ти силу у тілі своїм. Вітер подув його попелом рознесло по лісу, шкода не поховали його в землі з низу. У грудях стукнуло, я всю міць сили відчув, великий досвід старця я також здобув. Діло у мене піти та вбити дракона, довго ж на рогах його пробула корона. Довгий шлях подолав, але його в лігві не було. Запізно я зрозумів що ця сила його.
2022-11-25 13:35:15
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2329
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929