Чужа сила
Тіло мого брата поїдала ворона, він пав в бою як колись впали стіни Єрихона. Над полем кривавим літали грифони, вони не більше ніж слуги старого злого дракона. Захмарилось небо, пішла звідти вода, шкода вона не змиє з мене кару гріха. Я пішов лісом і зустрів там старця, видно по ньому він колись був воїн як я.  Став переді мною зупинив він мене, сказав що жертва мого брата тепер весь світ збереже. Я колись був як ти. Тільки жертва моя, вона дала мені страшну силу творця. Дерева зашуміли, забурлила ріка. Дарую тобі воїн тепер моя сила, твоя. Не зроби помилки яку зробив колись я. Іди вбий дракона, зроби як хотів, тепер чуєш ти силу у тілі своїм. Вітер подув його попелом рознесло по лісу, шкода не поховали його в землі з низу. У грудях стукнуло, я всю міць сили відчув, великий досвід старця я також здобув. Діло у мене піти та вбити дракона, довго ж на рогах його пробула корона. Довгий шлях подолав, але його в лігві не було. Запізно я зрозумів що ця сила його.
2022-11-25 13:35:15
4
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1240
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1507