Сергій Сорока
@Soroka
Холодний місяць горепад.
Книги Все
Стихи Все
Доля хвора
Буває часто на душу наступає буденність, І здається це триває певно цілу безмежність, Осінь зовсім не гріє, осінь пóра депресій, Нескінченних мрій в макітрі похоронних процесій. Такий настрій шо хцеш спати або трішечки вмерти, Як шкода шо все минуле ні забути ні стерти, Я починаю дуріти, я хочу ніц не хотіти, Та раптом згадую всі речі що примушують жити. Я обіймаюся із тими кого не бачив сто літ, На мене в ліжку рано-вранці нагло стрибає кіт, І перемотаного коцом так приманює кава, І ще понуро тиче дзьобом знову спіймана ґава. Під пісню Скряби рокладаю всі старі фотографії, І з кожним днем світлішають сторінки біографії, Вже давно не хвилює, і давно кольорово, Що написана нам доля незліченно є хвора.
27
8
175
Останній шанс
У тебе шанси ще є, Не видаляти контакт, Не руйнувати паром, Чекати ще під мостом, Не розривати контракт. Їх ще багато так є, Але їх більше не стане, І скоро час вже прийде, Насправді скоро прийде, Коли останній настане. Час невгамовно летить, Фортуна - дівка мінлива, Не вдасться їх зупинить, Не можна їх обернуть, Якого ще тобі дива? Невдачі лишають шви, Болять страшенно всі зуби, Коли приходять чорти, Тоді приходять вони, Як смерть цілує у губи. Життя пройде перфоманс, Впадуть небесні уступи, Це не останній твій шанс, Так не останній твій шанс, Проте він скоро наступить.
22
4
374
Мета
Прямо, задом, правим боком, Степ-бай-степом, крок за кроком, Часом - летом, часом - рачки, Часом в авто або в тачках. Ми з тобою, я і ти, Разом йдемо до мети, Прудкі ноги, руки - вмілі, Мчать тебе й мене до цілі. Ми хороші в нашім ділі, Міцні в дусі, сильні в тілі, Чітко знаєм наш фарватер, Оминаєм кожен кратер. Для упевненого кроку, Неважлива пора року, Як говорить наш архонт - Не втрачаєм горизонт! Не потрібен поводир, коли є орієнтир, В когось це морський маяк, в когось це старий псалтир, В когось гербовий малюнок із його щита, Як хто раптом запита, мій орієнтир - Мета.
18
7
229