Блог
Все
Ей, фанатка ;)
Мысли вслух
Нещодавно в розмові з однією знайомою дізнався, що вона вважала мене.. крутим, поки не познайомилася зі мною ближче.
Що мається на увазі? Шановна, не буду називати її ім'я, поки знала мене лише як автора на СБ, вважала вашого покірного слугу якимось особливим, абощо. А я - о диво, виявився звичайною людиною, зі своїми недоліками і заскоками.
Прикольно звісно, що навіть така незначна імпровізована слава робить тебе кимось унікальним в очах людей, але це й турбує. А ще це мене навчило одній важливій речі. Кумири - співаки, актори, автори книг - такі ж самі люди, як і ми. Часом вони кажуть мудрі речі, а часом не дуже. Не треба підносити їх до небес. Не потрібно оточувати ореолом слави. Не варто леститися до Комарова (хоча трішки можна). І тим більше так кричати, як фанатки на концертах Винника.
А що ви про все це думаєте?
Книги
Все
Стихи
Все
Перший день свят
Що за божественний розділ -
Ми вкотре знов накрили стіл,
Та вже не стіл, а цілих два,
Бо вся не влізалася їства.
Прийшло гостей десь штук п'ятсот,
Прийшов сусід, узяв фагот,
Заграв концерт, побились гості,
Вламали стіл і комусь - кості.
Якийсь чотирирідний брат,
Мені дарує самокат,
Усі ганяють дистилят,
У мислях - забагато свят.
Я краще взяв би лижі,
І краще б вийшов в ліс,
Ніж то отак сидіти,
Поки живіт не тріс.
20
5
149
Передноворічний
Не віриться, що завтра Новий Рік,
Як швидко час летів, водою стік,
Піском з годинника, потрісканого скла,
Навіки знов побореного зла.
Навколо рай, і так багато мрій,
Це місто - вулик, люди в ньому - рій,
Дешевий запах казки у кіно,
Вогні бенгальскі та сухе вино.
Здавалося б - нічого тут нема,
Це звична дата, і звична ця зима,
Та магія, як в слові "зорепад",
Усе перевертає на свій лад.
Стою, сміюсь, загадую бажання,
Їх не кажу - лиш методом мовчання,
Даю мільйон обіцянок і фраз,
Кохаю в профіль, люблю - у анфас.
19
4
92
Радіохвилі
Я ставлю питання, напевно - собі,
Чи ще буду падать, чи вже я на дні?
Постукайте знизу, ну, щоби ми знали,
Наскільки то сильно ми всі тут упали.
Ну це таки дно, панове і пані,
Хоча краєвиди отут непогані,
Народ є спокійний, нема де спішити,
Як все уже втрачено - можна сидіти.
Сидіти і думати, відпочивати,
Шалені ідеї в блокнот малювати,
Трошки для себе нарешті пожити,
І з новими силами - з дна відскочити.
Життя є подібне на радіохвилі,
То йдеш на вершину, то шия у милі,
У цьому весь дзен - мінятись місцями,
Побути плебеями і трошки - богами.
20
1
196
