2021 весна
твоя маленька неповторна дівчинка чекати на яку було так тяжко, як на ранок взимку але ти зміг, і знаєш тепер вдосталь, щоб написати власну книгозбірку під назвою "Моя" дарма що ще не впевнений, яке з її п'яти імен є справжнім її Я вона постійно говорила без зупинки й носила всюди із собою жмутком невмілих жартів жовтенький клубок та навіть він її не рятував, коли вона бува хворіла смутком сірник її щирого гніву завше створював низку пожеж і хай часом була надто різкою до інших зате кохала без фальшу і меж удень світила яскравіш від будь-яких зірок, вночі боялась смерті і того, що ти підеш обійнявши рожеву подушку й увірвавшись в сюжет твого сну лиш для тебе завжди берегла ХХ двадцять першу весну
2021-09-30 20:20:27
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1970
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1292