Коли мрієш...
Seyfe
Буває, перед сном, коли мрієш, Коли хочеться жити й літати, Поринаєш у фантазії, нічого не вдієш, Навіть не хочеться спати. Ілюзії твої реальністю здаються, І залишається лиш гадати, Де правда, а де ангели сміються, І коли можна у прірву стрибати. Можливо, все що ми знаємо, Насправді, лише сон, що сниться. Правду так ми не вгадаємо, Навіть, якщо сон цей враз здійсниться.
2019-09-25 08:00:29
1
0
Інші вірші поета
Ми-ангели з перебитими крильми... Крила
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Vici Queen
@BlackBeauty17
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3700
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4990