Вірші
Всі
Вʼязниця
Якби ж ти знала, як тебе кохаю,
як я готовий тінь свою розбити в крах,
лише заради тебе, мила,
я знову почуваюся як птах.
Твої слова для мене більші ніж комети,
готовий я утримувати вись,
я буду кланятись тобі, моя Джульєтто,
в прозорості червоних розмаїтть.
Я тільки тут, і ніде більше,
твій подих додає все більше сил,
і доки ти в моєму полі зору,
я розумію, що мені щастить.
3
4
79
Квадрат
Ранковий лист, гаряча чашка кави,
холодний вітер, звук машин,
йому здається, що його давно уже немає,
і мабуть, забуває голос свій.
Він любить слухати сумні сонети,
гуляти мовчки, дивитися на птах,
йому здається, що не потрібен цій планеті,
боїться, що він робить щось не так.
Зима. Він дивиться Шекспіра.
Весна. І знову щось не так.
Літо. Не приносить радість.
Осінь. Його уже нема.
4
1
129
Без пристрасті
Вже навіть сніг не тане від думок про тебе,
можливо, це моє нове чуття?
ти навіть не підозрюєш, що засинаючи без тебе
я відчуваю те саме буття.
Я сама купую собі кави,
сама оплачую таксі,
ти навіть не підозрюєш, що часу мало
для того, щоб нарешті мені йти.
Вже навіть час іде для мене швидше,
з тобою він повільний і тяжкий,
коли ж ти дивишся в мої зіниці,
в твоїх я бачу лише сни.
В твоїх руках вже не мої руки,
мої ж давним давно самі,
ти навіть не підозрюєш, що став ніким мені,
а саме головне — чужим собі.
2
0
59
