Мрії

Olexandra Muzychko

Я хочу бути в двох у цьому світі Там, де немає війн, де тишина Де люди не живуть в важкому гніті І де жоднісіньких проблем більше нема Мрію про світ в якому тільки троє Ти, я, і наш майбутній син Там небокрай і є пшеничне поле Ніхто із нас не буде там один Нас буде четверо, я мрію ще про доньку І про хатинку в лузі десь поміж горами Щоранку під вікном співучу сойку Наш ґанок вмитий чистими дощами. Та поки що це все всього лиш мрії Усі так хочуть, та ніхто не здатен По-справжньому вплотить свої надії Будуємо свій світ, ще з давніх-давен. Багато є людей у цьому світі Та в кожного є свій маленький всесвіт боюся я щоранку крику півнів Прокинутися чувши серця трепіт.

2022-11-17 20:11:00

Інші вірші поета

Усе, що ми кохаємо - вбиває Кохання - справа не легка

Інші поети

Baekhyun

@yoona_Novels

Nala

@anuton

Miyako-san

@Sakura_san_

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2437

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

4017